Сусіди іноді кажуть, що каркас «як барабан». Часто це людина з силікатної хати 90-х, де щоб почути одне одного з кухні в дальню кімнату, треба підвищити голос. Скарги різні. У каркасі зазвичай чути не вулицю, а побут усередині: кроки зверху, дверцята шафи, розмову з кухні, поки в залі працює телевізор.
Це добре видно ще на плані. Типові планування можна звірити на https://prostohouse.kiev.ua/: одразу помітно, де спальня примикає до зали без нормальної перегородки. На рендері це називають відкритим простором. О 21:30, коли одному потрібна тиша, а другому серіал, відкритий простір стає конфліктом.
Стіна на вулицю і стіна між кімнатами
Зовнішня стіна з ватою 150-200 мм непогано глушить вуличний шум. Трактор за парканом чути слабше, ніж у старому дачному щитовому будинку. Внутрішні перегородки часто збирають тоншими: стійка, трохи вати, гіпсокартон з двох боків. Тоді кроки і голос із сусідньої кімнати чути майже як у себе.
Якщо потрібен кабінет, це закладають окремо: щільніша вата в перегородці, подвійний гіпсокартон, двері з порогом, розетки не навпроти в одній порожнині. На етапі каркаса це кілька тисяч гривень. Після заселення штробити гіпс і щовечора слухати, як у сусідній стрибає дитина, виходить дорожче нервами.
Другий поверх і антресоль
А-фрейм і барн з антресоллю виглядають добре, поки ніхто не ходить нагору. Дерев’яне перекриття передає крок. Килим, жорсткіша схема лаг і нормальна підшивка знижують гучність, але не прибирають її повністю. Людина, яка спить унизу прямо під антресоллю, дізнається про це в першу ніч, а не з каталогу.
Спальню батьків краще не ставити прямо під дитячою зоною лише тому, що «так ближче». Близько в плані означає, що ви вставатимете разом з дітьми. Коридор або санвузол як буфер з’їдає метри, які хотілося віддати залі, зате дає шанс доспати.
Що говорять сусіди і що чути насправді
За парканом часто бояться трьох речей: що каркас здує, що він згорить і що в ньому буде гучно. Перше закривають нормальним контуром і кріпленням до фундаменту. Друге довше: щит, відступи, чим критимуть дах, де стоять балони, якщо вони є. З шумом розмова чесна: дерево передає звук інакше, ніж цегла. Питання в тому, чи цей звук іде вам у спальню, чи лишається в залі, де він і має бути.
Собаку сусіда вночі часто чути через вікно, яке відкрили провітрити, бо в санвузлі немає витяжки. Це вже не конструкція стіни. Це вентиляція, яку викреслили з кошторису з позначкою «потім вікном».
Металевий дах у зливу шумить. У квартирі цього не було, і перша ніч під дощем здається дивною, ніби по даху стукають. Через тиждень більшість людей звикає. Якщо не звикаєте, дивіться утеплення покрівлі: тонкий пиріг плюс профнастил працює як барабан. Товстіший пиріг зменшує шум, хоча повністю його не прибирає.
Робота з дому і перевірка на об’єкті
Вулиця в каркасі часто тихіша, ніж очікуєте після розмов із сусідами. Внутрішній побут, навпаки, гучніший. Скарги «в будинку гучно» майже завжди про дітей і кроки, а не про трасу за двісті метрів. Трасу глушить вата в зовнішній стіні. Дітей у перегородці товщиною 10 см вона не глушить.
Якщо працюєте з дому, стіл у залі «бо там світло» швидко набридає. Лампу можна додати. Двері в кабінет лампою не замінити. Навіть невелика кімната з нормальними дверима зручніша за красивий кут у залі, де в кадрі відеодзвінка ходить дитина.
На огляді готового будинку попросіть закрити міжкімнатні двері і постійте в спальні, поки хтось говорить у залі звичайним голосом. Якщо є друге світло або антресоль, нехай хтось пройдеться взуттям угорі. П’ять хвилин такої перевірки кажуть більше, ніж рядок «звукоізоляція включена». Часто туди входить лише зовнішня стіна. Про кроки в цьому рядку звичайно немає ні слова.