Однак багато сек’юріті все ще не можуть отримати необхідні сертифікати. Згідно з інформацією Асоціації приватної охорони Андхра-Прадеш, близько двохсот претендентів на охоронні ліцензії очікують рішення МВС, близько 30 з них вже пройшли необхідні процедури, але поки ще не отримали відповідних документів від влади. Труднощі в отриманні ліцензії пов’язані з майбутнім розподілом штату, а також негативним ставленням громадськості до професії охоронця в цілому. Отримати дозвільні документи не вдалося навіть співробітникам ПОП, які пройшли спеціальну підготовку в центрі МВС.
Тим часом, попит на охоронний персонал в Індії за останні кілька років збільшився на 20%. Незважаючи на цю обставину, керівники охоронних підприємств кажуть, що сек’юріті в більшості випадків сприймають як некваліфіковану робочу силу, незалежно від того, що охоронці в своїй роботі використовують новітні гаджети та системи відеоспостереження.
Представники індійських ПОП вказують на необхідність зміни чинного законодавства. Поправки повинні стосуватися підготовки приватних охоронців і сприяти більшої поваги до професії. Необхідно змінювати імідж: індустрія в цілому повинна сприйматися як професійна сила. Це поліпшить взаємодію з поліцейськими підрозділами. Адже така численна армія охоронців може допомогти при зборі розвідданих та виконувати інші відповідальні завдання. Окрім того, на компанії можуть покладатися й інші важливі функції, адже в Індії є досить поширеною практика, коли державні органи та владні структури залучають ПОП до виконання завдань державного значення, для яких залучати державні правоохоронні структури чи армію є досить невигідно у фінансовому плані.