08 02 2016

Використання морських тварин у військових цілях

Використання морських тварин у військових цілях
Серед проживаючих на Землі живих істот, людина володіє найбільшим мозком щодо маси тіла. При вазі в 100 кілограм, маса мозку становить 1,5 кілограма. Аналогічне співвідношення і у морських дельфінів. Так, наприклад мозок дельфіна - білобочки з масою тіла від 50-100 кілограм важить приблизно 1 кілограм, а у дельфіна афаліни - становить 2 кілограми, для порівняння маса мозку в акули з вагою 100 кг всього кілька десятків грам. Як відомо, війна - це двигун прогресу, для досягнення військового панування люди здатні використовувати будь-які засоби, навіть залучити тварин.

Ідея про перетворення морських тварин в солдати виникла давно, ще в 1915 році, коли гриміла Перша світова війна, дресирувальник Володимир Дуров звернувся до Генерального штабу ВМФ з пропозицією знешкоджувати підводні міни за допомогою морських тюленів, даною пропозицією зацікавилися у військовому міністерстві і за 3 місяці в Балаклавській бухті навчили двадцять морських тварин. Під час зразково - показових тренувань морських ссавців під водою були виявлені протикорабельні муляжі хв, які позначалися спеціальними буйками. Але використовувати морських тюленів в бойових діях так і не довелося. Німці були збентежені появою невідомого спецпідрозділу, і одного разу «морські сапери» були отруєні. З цього злочину військова контррозвідка почала своє розслідування але, на жаль, завершити його так не змогли, справа була закрита. Розпочалася революція і до влади прийшли більшовики, виникла загроза того, що секретні документи по підготовці морських диверсантів можуть потрапити в руки ворога і тому методична література була знищена.

Знищення диверсантів

До вивчення питання використання морських ссавців у військових цілях повернулися під час розпалу В'єтнамської війни, тільки американські військові фахівці, поряд з використанням морських левів і тюленів стали використовувати для підводного роботи і дельфінів. Першим бойовим хрещенням живого загону стало патрулювання найбільшою військово-морської бази США, що знаходиться у в'єтнамському місті Камрані. У 1970 році шість навчених тварин брало участь у військовій операції «Швидкий пошук». Дельфіни зловили більше 50 плавців-диверсантів, які намагалися встановити магнітні міни до бортів американських кораблів. Відомі випадки, коли морські леви і дельфіни самостійно знищували диверсантів за допомогою голок з отрутою і ножів, закріплених на носі тварин, за розповідями спецназівця Чорноморського флоту, який служив у той час у В'єтнамі, в його загоні так загинуло два аквалангіста-підривника.

Успішний досвід роботи американських військових фахівців з морськими тваринами надихнув радянське командування, і в СРСР були відновлені роботи з морськими котиками і дельфінами. У бухті Козача, у Севастополі в 1967 році був відкритий перший військовий океанаріум. На армійське постачання було поставлено 50 дельфінів. До роботи з вивчення і використання у військових цілях морських тварин, підключилося кілька секретних науково-дослідних інститутів. Тюленів і дельфінів готували для патрулювання підводного акваторії і охорони прибережних об'єктів, велася підготовка по виявленню і знищенню диверсантів, тварин вчили проводити пошук підводних об'єктів.

Процес навчання проходив по напрацьованим шаблонами і коротко міг бути описаний як дія - підкріплення. Поступово у тварин вироблялися навички поведінки, зрозумівши сенс того, що відбувається, дельфіни самостійно виявляли ініціативу і пропонували інші алгоритми співробітництва. Вже незабаром були досягнуті непогані результати в навчанні тварин.

Дельфіни завдяки своєму природному Сонар могли помічати плавців на видаленні в півкілометра. Тварина, перебуваючи у вольєрі, визначало точне місце розташування плавця-диверсанта, подавало сигнал тривоги, натискав важіль, що відкриває вольєр, випливало в бухту і самостійно знешкоджувати диверсанта. Восени 1973 року Севастопольська Океанаріум відвідав Головнокомандувач ВМФ адмірал Горшков. Він був приємно вражений прогресом, зробленим в області використання морських ссавців у військових цілях. Ступінь виявлення дельфінами диверсантів становила 80%. З нічними плавцями було дещо гірше, - ступінь виявлення у вольєрі становила 28-60%. У відкритому морі ймовірність виявлення становила 100%. Сховатися від дельфіна було неможливо, та й боротися проти нього під водою людині було нелегко. У навчаннях, плавцям з ГРУ ставилися завдання по проникненню на територію, що охороняється. Дельфіни випускалися з вольєрів і патрулювали бухту. Жоден з плавців ГРУ не зміг проникнути на територію, що охороняється. Багато зі спецназівців, зрозумівши марність спроб прориву, відразу оправлялись грітися на буйки, визнаючи поразку в протиборстві з дельфінами ». Всупереч розхожій думці, дельфінів не вчили вбивати людей, у воді складно визначити, хто є своїм, а хто диверсантом, тому дельфіни навчені вбивати почали б нападати на своїх, дельфінів тренували зривати з диверсантів маску, ласти і виштовхувати їх на поверхню. Цього було цілком достатньо. З берега виходив патрульний катер, який підбирав невдалого диверсанта.

Однак бойові засоби ураження (голки з паралізують і отруйними речовинами, ножі, пістолети) в арсеналі живого спецпідрозділів були. Практика показала, що дельфіни після атаки на диверсанта зі смертельними наслідками останнього переживали сильний стрес і саботували подальші накази. Навчання одного такого дельфіна коштувало багатьох років копіткої праці і великих коштів, тому ні радянські, ні американські спецслужби намагалися не доводити справу до крайності через велику небезпеку подальшої відмови тваринам виконувати накази тренера. Інша справа - тюлені і морські леви, які без докорів сумління заколювали людей ножами і тикали диверсантів отруєними голками.

Починаючи з 1975 року, загін морських ссавців разом зі спецназом ГРУ ніс чергування в севастопольській бухті з охорони військових кораблів від дій диверсантів. Зміна дельфіна складалася з чотиригодинний вахти у Костянтинівського равеліну. Однак служба дельфінів не зводилася лише до пошуку і виявлення ворожих шпигунів, були і інші програми навчання, адже дельфін має складну структуру головного мозку, з величезною кількістю звивин у великих півкулях. Дельфіни високорозвинені істоти з високим ступенем самоорганізації. Вони вмілі мисливці, дисципліновані члени зграї, і турботливі батьки.

Підводний пошук

Керівництву ВМФ в березні 1973 року були передані секретні документи з американського військово-морського центру, розташованого в Сан-Дієго. У них велася мова про те, що протягом двох років американським вченим вдалося навчити двох ластівок і групу дельфінів пошуку затонулих бойових торпед. Вони не тільки знаходили їх, а й піднімали на поверхню. Подібні експерименти проводилися в Севастополі, і прилеглої до міста акваторії, в результаті чого, в 1977 році на Чорноморському флоті сформували спеціальну пошукове підрозділ дельфінів. Завдяки цьому, океанаріум став знаменитим, і приніс флоту величезну користь.

Здібності дельфінів знаходити втрачені предмети, аж до болтів і гайок вражають, такі таланти неможливо було не застосувати на практиці, тим більше що й привід для цього не змусив себе довго чекати. У Чорному морі, на спеціальних віддалених полігонах, дуже часто проводилися корабельні стрільби. І які б запобіжні заходи командування не вживало, моряки все одно примудрялися втратити по кілька навчальних торпед-мішеней щороку. Аквалангістам знайти ці торпеди було не під силу, так як при втраті ходу, торпеда тут же тонула, і заривалась носом в топкий донний мул. Ось тут і вирішили використовувати дельфінів.

Вушна раковина дельфіна влаштована таким чином, що в неї як би вбудований акустичний радар, причому такого досконалого рівня, що навіть при всіх технічних пристроях, які створила людина, створити що-небудь подібне йому навряд чи вдасться. За допомогою своїх ехолокаторів ці дивовижні тварини можуть не тільки знаходити дуже дрібну рибку, але і заглядати під землю, на глибину до півтора метрів. Також вони здатні безпомилково визначити, з якого сплаву зроблений затонулий об'єкт: з металу, дерева, пластмаси, або будь-якого іншого матеріалу. На мордочки дельфінам надягали спеціальні буйки з якорями, і рюкзаки з аудіо маяками. Коли дельфін знаходив торпеду, він підпливав до неї, і, впершись носом у грунт, скидав аудіо маяк разом з буйком. Ну а далі за справу бралися водолази.

За свідченням очевидців, створення та утримання військовими групи навчених дельфінів в місті Севастополь, окупило себе за пару років. Вартість однієї навчальної торпеди на ті часи складало приблизно двісті тисяч радянських рублів, а подібних торпед тварини виявили тисячі. Причому вони виявляли і забуті давним-давно речі, про які і самі адмірали не згадували. Так свідки тих подій згадують, що якось раз, була виявлена автоматична міні-підводний човен, яка загубилася близько 10 років тому. Дельфін як зазвичай підплив до об'єкта, скинув буйок, і подав сигнал. Коли об'єкт був піднятий на корабель, то військові були у нестямі від радості. Адже цю субмарину вже давно списали, так і не зумівши її знайти, за що отримали великий наганяй від начальства. Тепер же з'явилася прекрасна можливість виправити свої минулі помилки.

Пошукові дельфіни в своїй спеціальності досягли просто неповторної майстерності. Вони зуміли навіть освоїти підводну фотозйомку. Для підрозділу був розроблений спеціальний фотоапарат, який витримував глибину до 100 метрів. Тварин навчили наводити його на ціль, потім на секунду завмерши, вони відпускали затвор. Єдина складність виникала при спалаху, яка засліплювала дельфінів. Вихід знайшли і з цієї ситуації - тварин навчили просто закривати очі. За допомогою фотографій можна було бачити, що за знахідка знаходиться на дні моря, і чи варто її піднімати на поверхню. До допомоги пошукових дельфінів вдавалися не лише військові, а й археологи. За їх прохання бойові дельфіни знаходили останки стародавніх кораблів, а також античні давньогрецькі амфори, і багато інших археологічні артефакти.

Морські біоробот

Природно, що для виконання всіх цих трюків були потрібні неабиякі розумові здібності. За словами співробітників, які працювали з дельфінами, вся робота давалася цим тваринам дуже легко, адже за своєю натурою вони дуже грайливі, розумні, і товариські. Деякі вчені стверджують, що в мозку дельфінів присутні зачатки розумної діяльності. Але ось військовим, іноді ця розумна діяльність дуже заважала.

Аналітики ВМФ протягом довгого часу намагалися зробити з дельфінів підривників-смертників, але самі дельфіни, завдяки своїй інтуїції, відмовлялися виконувати команди. Мабуть якесь шосте чуття їм підказувало, що їх посилають на вірну загибель. Тоді з'явилася ідея перетворити дельфінів в живих біологічних роботів, тим більше що існуючі технічні засоби і технології дозволяли цього домогтися.

Через певні мозкові зони пропускається електричний струм, створюючи ілюзію світлових спалахів і гучних звуків. Спалахуючи з одного боку, спалах лякає тваринного, і воно пливе в іншу сторону. Таким способом можна регулювати рух вправо і вліво, наказати йому зупинитися або змусити плисти далі в напрямку корабля з прикріпленою на спині міною. Але від таких дослідів довелося відмовитися, через складність самої операції, так і шкода було спотворювати таких чудових тварин, випалюючи їм електрикою мозок. Незабаром цей проект був закритий, хоча досліди з імплантації електродів в мозок дельфінів ще проводилися довгий час. Завдяки цим дослідам вдалося зробити приголомшливе відкриття: зареєструвати однополушарний сон у дельфінів. Незважаючи на це, незабаром, все досліди, пов'язані з внутрішніми проникненнями в тіла тварин, у багатьох країнах були заборонені. На сьогоднішній день, жодне поважає себе наукове видання, не дасть в публікацію матеріали, в яких є інформація з результатами експериментів, отриманих в результаті знущань над бідними тваринами.

Після розпаду Союзу в 1991 році Севастопольський дельфінарій виявився в розпорядженні юрисдикції України. І все експерименти, які військові проводили над тваринами, були зупинені. Багато талановитих тренери звільнилися, і перейшли працювати в Московський дельфінарій. Практично кинутий океанаріум виживав лише завдяки уявленням, які періодично влаштовувалися для відвідувачів, проте ситуація не ставала кращою. Незабаром, приблизно в двохтисячному році, в ЗМІ було надруковано публікацію, що розповідає про те, як одну білугу і трьох дельфінів продали в Іран. При цьому українські чиновники заявили, що зроблено це було виключно в миротворчих цілях.

Тим часом, військові дослідження в США тривають і в наші дні. На семи різних військових базах ВМС США за спеціалізованими програмами працюють близько 250 дельфінів. Всі ці експерименти тримаються в найсуворішому секреті, з міркувань власної безпеки, і тому, що відбувається шалений тиск з боку суспільства «зелених». Як повідомляють американські ЗМІ, одна група тварин вже несе вартову службу в акваторії військово-морської бази в штаті Джорджія, також планується використовувати ще один підрозділ для охорони військово-морської бази, на якій обладнана стоянка ядерних підводних ракетоносців.

Гроза Перської затоки

В ході бойової морської операції була перевірена вишкіл цих морських тварин зі спецзагону. Ближче до берегів Кувейту, дельфіни спочатку розчистили територію від плавців-диверсантів ворожої сторони, потім приступили до пошуку хв, та встановлення сигнальних бакенами. Коли відбувалася друга іракська війна, допомога дельфінів була просто необхідна. Вони активно розмінували іракський порт Умм-Каср. У дві тисячі третьому році, дев'ять тварин висадили в порту Перської затоки, в якому вони виявили понад 100 хв. Під час проходження служби осіб і дельфін, стають дуже близькими один одному, особливо в умовах бойової готовності. Люди прагнуть віддячити своїх бойових товаришів, і надають їм всілякі почесті. Так, наприклад, за видатні досягнення і заслуги, дельфіна на ім'я Таффи урочисто нагородили званням сержанта ВМС США.

Бойовими дельфінами цікавляться і такі країни як: Індія, Ізраїль, Іран та ін. Між тим, співробітники Інституту проблем еволюції та екології висловили одностайну думку, що набагато ефективніше використовувати дельфінів в суто цивільних спеціальностях, наприклад, вони здатні надати неоціненну допомогу, при обстеженні деяких підводних споруд, таких як газопроводи. Дельфін здатний помітити не тільки дрібне механічне пошкодження на трубі, але навіть тонкий струмок газу, при цьому він здатний закріпити троси і сфотографувати їх. За ці тросах, що йде до самого дна можна подавати необхідне обладнання та інструмент. Фахівці готові надати необхідне сприяння і допомогу з підготовки цивільної команди дельфінів, які будуть обслуговувати європейський газопровід, і контролювати його стан. І може бути, коли цих розумних і чудових тварин навчаться використовувати тільки в мирних цілях, тоді це, і принесе плідні плоди в область науки. Адже два найрозумніших біологічних виду на землі зможуть вийти на нові шляхи повноцінної співпраці. А це набагато цікавіше, ніж війна.
Интересные материалы читать все
В останні роки готовий комплект бездротових камер відеоспостереження став користуватися великим попитом серед компаній і..
Комплект бездротових камер відеоспостереження
08 сентября 0 комментария
Для забезпечення безпеки бажано встановити на вхідні двері квартири ефективний засіб спостереження. Кольоровий відео вічко є..
Склад кольорового відеовічка
07 сентября 0 комментария
При виборі відеореєстратора головними параметрами є дозвіл і швидкість запису, яка є не що інше, як кількість кадрів в секунду. У..
Швидкість відеореєстраторів
29 августа 0 комментария
Системи охоронного спостереження використовуються на великих підприємствах і в офісах невеликих компаній. Як правило, молоді..
Як дешево придбати відеореєстратор?
28 августа 0 комментария