Після 17 років різниця між поколіннями величезна, але новинка чимало запозичила у попередника і зробила крок вперед.
Колишній Frontier випускали з 2004 року. За цей час кілька разів встигли змінити й оновити технічно близький Navara, але Frontier залишався незмінним: конкурувати з однокласниками Toyota Tacoma і Ford Ranger в останні роки було важко. Про нове покоління Nissan Frontier можна сказати коротко — пікап не поступається конкурентам, відчувається по-іншому, та володіє найбільш оптимальними рішеннями.
Дизайн — одна з найсильніших сторін. Пікап сучасний, але втрималися від дешевих трюків у вигляді величезної решітки радіатора. Зовнішність швидше класична. У базовій версії він може відрізнятися: найдоступніший робочий Frontier з однорядною кабіною і заднім приводом ще не показали, але уточнили, що буде «мінімальна» обробка чорної решітки радіатора і фари — без світлодіодів (вони збережуться в ходових вогнях).
Всупереч очікуванням, новий Frontier використовує елементи колишнього, зокрема раму. Вона модифікована, повністю перероблені точки і схема кріплення кабіни, але добре вивчену за 17 років конструкцію не приховати. Підсилювач керма — класична гідравліка, немає сучасного електропідсилювача із змінним передавальним числом, що помітно на малій швидкості, але комусь здасться плюсом на бездоріжжі.
Двигун нового Frontier не новий. Він побував під капотом старого Frontier. Це не мінус, а навпаки: 3,8-літровий бензиновий V6 показав себе в останньому модельному році і отримав позитивні оцінки. Потужність — 310 к.с., крутний момент — 381 Нм. Формально це більше, ніж у конкурента, на практиці — різницю відчути неможливо, особливо, з урахуванням роботи трансмісії. У Frontier 9-ступінчастий «автомат» від старшої моделі Titan. Налаштування змінили, але автомат залишився задумливим, він більше підходить Titan з потужним і об’ємним двигуном. Даних про витрату не опублікована, але орієнтуватися можна на старий Frontier.
Хоча у Frontier найпотужніший в сегменті двигун, пікап володіє найслабшими здібностями по масі причепа. З 3 048 кг (більшість американських конкурентів можуть везти причіп майже на 400 кг важче) Frontier поступається всім, але компанія порахувала, що показник не дуже важливий, оскільки Tacoma тут лише трохи попереду, але при цьому — лідер з продажу. За вантажопідйомністю Frontier приблизно в середині сегмента — 730 кг. У плюси можна записати зручність навантаження, а невисокі борти — суперечлива перевага. З борту тягнутися на платформу простіше, але для вантажу глибина платформи може виявитися недостатньою.
У Frontier є такий же недолік, як у Ford Ranger: довжина вантажної платформи прив’язана до типу кабіни. З полуторною кабіною можна отримати 6-футову платформу, але з дворядної — тільки коротку п’ятифутову. У Toyota Tacoma і пікапів General Motors (Chevrolet і GMC) є довгі версії з максимальною платформою і дворядною кабіною.
Як і у конкурентів, у Frontier буде нова позашляхова версія, точніше навіть дві: PRO-4X і PRO-X. Друга буде лише здаватися позашляхової: при схожій з PRO-4X зовнішністю (відсутній тільки додатковий захист днища і звисів) у неї лише задній привід. Версії «PRO» отримають амортизатори Bilstein, інші стабілізатори поперечної стійкості (тепер він є і в задній підвісці) і AT-шини. У салоні змінена обробка, вона стане яскравішим і практичніше з легко миються матеріалами.