Все більше число країн Євросоюзу використовує приватні охоронні фірми для забезпечення безпеки в центрах утримання мігрантів. Британія наймає приватних охоронців для управління закритими пенітенціарними установами та центрами для іммігрантів. Незабаром до такої практики планує вдатися і уряд Греції. Влада Іспанії укладають контракти з ПОП для охорони відкритих імміграційних центрів. Інші країни-учасниці ЄС, такі як Ірландія, Італія і Франція наймають компанії, які здійснюють управління центрами для мігрантів, але ці компанії не виконують охоронної функції.
На британських островах присутній куди більш розвинений ринок приватної охорони. Тут ПОП керують сім’ю імміграційними центрами і двома установами попереднього ув’язнення. Так, за даними лондонської охоронної організації Serco, керуючої установою в місті Колнбрук, з 2004 року через цей заклад пройшло близько 40 тисяч чоловік. Представники найбільшої в світі охоронної компанії G4S, керуючої трьома установами пенітенціарного типу в Британії і ще одним біля аеропорту Шіфол в Амстердамі, повідомили, що готові збільшити кількість подібних центрів, якщо на території континентальної Європи для цього з’являться відповідні умови.
Такі центри на британських островах інспектуються незалежною організацією, до її складу входять волонтери, які звітують про проводяться перевірках перед МВС.
В Іспанії, в свою чергу, приватним охоронним компаніям забороняється управляти закритими центрами або так званими центрами для мігрантів без документів. Виняток — центри тимчасового утримання, відомі як CETI. «Щонайменше, в теорії CETI є соціальними центрами, тому присутність тут приватної охорони не суперечить іспанським законодавством, як і знаходження співробітників ЧОП в громадських лікарнях і центрах захисту дітей», — стверджує працівник правозахисної асоціації Андалусії (APDHA).
CETI існують в Сеута і Мелілья (автономні іспанські анклави в північному Марокко). Назви обох центрів часто потрапляють на сторінки газет, які повідомляють про всілякі порушення, випадки насильства та поганих умовах по частині водопостачання.
CETI — досить-таки прибуткові. У квітні іспанські компанії Eulen Seguridad і Serramar Surveillance and Security уклали з урядом Іспанії контракт вартістю 6.49 мільйонів євро, який передбачає розміщення охоронців у згаданих комплексах. Згідно зі статистикою міністерства зайнятості та соціального захисту країни, дві ці компанії виграли тендер з тієї причини, що «надали більш економічно вигідні умови».
Зараз поліція охороняє і здійснює управління центрами для ув’язнених у Греції, але на найближчий час запланована їх заміна приватними охоронцями. Грецьке відомство з держзакупівель анонсувало, що планує провести тендери для охоронних компаній, які повинні керувати шістьма центрами тимчасового утримання.
У 2012 році грецькі законодавці внесли поправки в закони про служби, що надають притулок, спростивши юридичні формальності для керівників охоронних компаній, що працюють в даній галузі. Іншими словами, в законодавстві з’явилося положення, що дозволяє владі переносити відповідальність за забезпечення порядку в центрах утримання з поліцейської служби на приватні охоронні фірми.
У більшості країн Євросоюзу участь приватних охоронних компаній в охороні депортованих осіб істотно обмежується, хоча для виконання інших завдань, наприклад, для постачання харчових продуктів, приватні компанії все ж залучаються. Таким чином, завдання, що виконуються приватними охоронними компаніями та національними поліцейськими службами, поступово втрачають відмінності.
У ході дослідження, результати якого були опубліковані в березні Європейською конфедерацією охоронних служб (CoESS), виявилося, що приватні охоронні компанії здатні надавати сервіс, який колись знаходився у винятковій юрисдикції урядових агентств. Серед переваг співпраці з ЧОП згадуються такі аспекти, як свобода вибору контракту і відповідальність. Потенційне розширення ринкових зон включає охоронний сервіс для імміграційних центрів і транспортування нелегальних мігрантів.
Урядам вигідні контракти з ПОП. Наприклад, уряд Швеції може найняти трьох охоронців шведської охоронної компанії за гроші, які складають зарплату одного поліцейського. У цій країні приватним охоронцям заборонено працювати в центрах тимчасового утримання і в зонах паспортного контролю в аеропортах, проте деяким «спеціалізованим» охоронцям дозволено проводити затримання на манер поліцейських в метро або на території атомних електростанцій.
У Франції також існують закони, завдяки яким центри для іммігрантів залишаються в державній власності, але такі закони все-таки не зовсім обмежують діяльність охоронних компаній. Французька компанія Gespa, що є складовою частиною GDF-Suez, спеціалізується в управлінні та забезпеченні харчуванням центрів нелегальних мігрантів у Франції та за її межами.
У травні 2011 року Gespa стала переможцем тендеру в Італії і отримувала контракт на управління установою в Градіска-д’Ізонцо на північному сході країни. Торік Італія оголосила про чергове тендері на управління центрами для нелегальних мігрантів на острові Лампедуза, який став притулком для людей, які відчули на собі наслідки «арабської весни». Вартість контракту складає 8.2 мільйона євро — дрібниці для уряду, який витратив уже близько 1.7 мільярдів на захист державних кордонів від непроханих гостей в період 2005-2012 років.