Університету Лінкольна був виданий грант у розмірі 750 тисяч фунтів стерлінгів для створення програмного забезпечення, що лежить в основі таких роботизованих систем.
Також в проект залучена охоронна компанія G4S і Technology і Academy of Ageing Research, австрійська фірма, керуюча будинками престарілих. Тестування роботів буде проходити в цих закладах і умовах, наданих G4S.
Друзі сайту: на сторінці http://gtsoneplusone.com/services/translations/ ви можете замовити якісний письмовий переклад за доступними цінами!
Професор Том Дакет з Університету Лінкольна говорить про потенційно широкий спектр застосування технології: «Ми вибрали лікувальні установи та охоронні умови двох можливих областей, але розроблена технологія видається куди більш універсальною. Вона повинна стати фундаментом майбутніх поколінь роботів, які будуть ділити з нами наш робочий простір, перебувати в наших будинках і, хто знає, можливо стануть нашими друзями».
Роль професора Дакета в проекті полягає в створенні «чотиривимірного» картографічного програмного забезпечення, яке б дозволило роботам пересуватися, і в той же час запам’ятовувати, як змінюється обстановка за день або ж за більш тривалі періоди. Машини оснащені лазерними установками з кутом огляду 360 градусів, що повідомляють їм про їх місцезнаходження щодо стін і дверей.
Одним з створюваних прототипів є робот Лінда (вартістю 25 тисяч фунтів стерлінгів), зовні схожий на шахового пішака; у нього є камера на зразок Microsoft Kinect, що дає можливість дізнаватися про відмічені раніше об’єкти і визначати, чи не знаходиться що-небудь не на своєму місці. У верхній частині тіла робота прикріплена голова з двома миготливими «очима» — це було зроблено не з якихось технічних міркувань, а для того, щоб роботи здавалися людям більш привабливими, і вони могли взаємодіяти з ним. На думку доктора Хоуеса, такий вигляд видається більш прийнятним, ніж якби це була просто коробка на колесах: «Очі спрямовані туди, куди робот дивиться — людині необхідне якесь інтуїтивне розуміння того, що відбувається в програмному забезпеченні системи».
Професор Дакет каже, що мета проекту полягала в наданні допомоги людям, а не в заміні виконуваних ними функцій. «Робот-охоронець може бути надзвичайно корисний, оскільки здатний виявити навіть незначні деталі, зміни в 3D-структурі, які людина не помічає. Після цього робот повідомить оператору-людині, що виявив щось незвичайне в секторі 3 або де-небудь ще», — пояснює Дакет.
«Розумні роботи, здатні виконувати повторювану, монотонну роботу, обіцяють великі комерційні можливості охоронним підприємствам, таким як спонсор проекту G4S, — роз’яснює Марк Хенхейд, представник команди програмістів з центру Лінкольна. — Їх можна використовувати в якості помічників офіцерів охорони, які б інформували про необхідність що-небудь перевірити. Робота охоронців, приміром, патрулювання території, часом буває досить стомлюючої, і в таких ситуаціях роботизовані системи дуже навіть можуть допомогти».
Доктор Хоуес вважає, що дана розробка найбільш застосовна для охоронної сфери, оскільки потенційно може принести велику користь при обмеженому функціоналі: «Думаю, пройде рік чи два, після того, як всі роботи над проектом будуть завершені, і ці речі вдасться комерціалізувати».